День закоханих

Напередодні Дня закоханих у нас виникла ідея провести власне розслідування. Адже кому, як не нам, майбутнім журналістам, цікавитися питанням відношення студентів до цього свята.
А все ж таки, чим для кожного з нас є День Святого Валентина? Що ховається під червоно-рожевою мішурою? Чи заслуговує це свято такого ажіотажу, який здійнявся навколо нього в останні роки?

День закоханих

Проводячи опитування, ми почули різні думки: позитивні, нейтральні та негативні. Серед студентів виявилась група «невиліковно» закоханих, прихованих заздрісників, байдужих одинаків та сентиментальних романтиків.
«Невиліковні» закохані, які вже мають другу половинку, планують цей день провести разом та ще раз освідчитися один одному в коханні. Вони все свято проводять «рука в руці», із ніжністю дивляться один одному в очі, а їх серця б’ються в унісон… Однак серед таких закоханих зустрілися й ті, хто не виявили особливо урочистого настрою. Можливо, це вплив рутинної буденності?

День закоханих

На противагу їм група прихованих заздрісників ставиться до цього із чорним гумором: «вечеря, квіти, подарунки – відразу потрібно гроші зі стипендії, а як її немає, то зовсім відпадає будь-яке бажання для святкування». Як на нашу думку, вони просто не знайшли ще своєї половинки й тому їх це свято так пригнічує.
За словами байдужих одинаків: «усі навколо носяться зі своєю любовною дурістю, яка наступного дня не має вже ніякого сенсу». Ця група проявила феміністський настрій та холостяцькі нотки в бік «воркуючих голубків».
Найбільш очікуваним виявилося це свято для групи сентиментальних романтиків. Адже саме вони очікують в цей день почути заповітне освічення в коханні.