Історія бібліотечної справи
Історія бібліотечної справи КІ СумДУ сягає сивої давнини, а саме – 16 серпня 1890 року, коли управлінням колишньої Московсько-Києво-Воронезької залізниці на ст. Конотоп було відкрито Технічне залізничне училище з трьохрічним терміном навчання.
Бібліотека училища на той час мала в наявності 36 книг на суму 173 крб. 55 коп.(для порівняння: місячна заробітна плата начальника училища була 200 крб.), більшість із яких складали підручники зарубіжних авторів.
Випускник 1907 року, начальник Конотопського колієремонтного і механічного заводу МШС Суворовцев М.І. у своїх спогадах писав: „Нелегко діставалися знання, бракувало підручників, не було наочного приладдя…”.Із тих часів до нас дійшли у прекрасному стані книги, що були видані наприкінці XIX і початку XX століття:
– Атласъ чертежей къ сочиненію. Руководство къ обученію слесарному и кузнечному ремесламъ в техническихъ железнодорожныхъ училищахъ. М.В. Охременка,1897.
– Общій обзоръ къ отчету по постройкь Китайской Восточной железной дороги(по железнодорожному предпріятію). 1897-1903. С.-П., Электро-типографія Н.Я. Стойновой,1905.
– Марченко Н. Мой Рабочій Журнал, съ 1904 по 1917гг. Екатеринослав, Типо-Литоргафія Л.И.Сатановскаго,1917.
– Расчетъ верхняго строенія путепровода 23,43 саж.1903.
– МСП. Сооруженіе Кієвъ-Ковельской жел.дор. 1900-1902. Альбом исполнительныхъ чертежей.
– Твен Марк. Похождения Финна Гекльберри.- С.-П., Книгоиздательство П.П.Сойкина, 1911.
– Полное собрание сочинений М.Е.Салтыкова (Н.Щедрина). 4-е издание (1,3,4,5,7,8,10,11,12 т.т.). С.-П., Изданіе А.Ф.Маркса, 1900.
– Энциклопедический словарь. т.т. XX, XXII. Издатели Ф.А.Брокгаузъ и И.А.Ефронъ. С. -П.,Типо-Литография И.А.Ефрона, 1897.
– Полное Собраніе Сочіненій Н.Г.Помяловского. Т.1 Приложение к журналу «Нива» на 1912. С.-П., Изданіе т-ва А.Ф.Марксъ,1912. М.В. Охременка,1897. С.-П., Электро-типографія Н.Я. Стойновой,1905.
– Марченко Н. Мой Рабочій Журнал, съ 1904 по 1917гг. Екатеринослав, Типо-Литоргафія Л.И.Сатановскаго,1917.
У липні 1917 року Конотопське нижче технічне училище було перетворено у середнє технічне училище шляхів сполучення механічної спеціальності з чотирьохрічним терміном навчання. Реорганізація учбового закладу, збільшення кількості спеціальних предметів, лабораторних занять та проектування вимагало значного поповнення бібліотеки учбовою технічною літературою. Деякі видання підручників тих часів збереглися до сьогоднішнього дня.
У 20-30-ті роки бібліотека активно поповнювалася різноманітною літературою, як навчальною, так і художньою: – Собрание сочинений Л.Сейфулиной. т.1,1929. – Збірники поезій П.Тичини. Сонячні кларнети.Плуг,1925. – Пушкин А.С. Дубровский,1926. – Животные кровопийцы и дармоеды. Из популярной библиотеки естествознания В.В.Луикевича „Начатки науки”,1928. – А.С.Пушкин, В.Казин и др. Из серии „Дешёвая библиотека классиков”,1928.
Біля п’ятдесяти книг, виданих у 1934,1935,1936,1937, 1938 та 1940 роках, збереглися у нашій бібліотеці. Це і художня, і технічна, і природничо – наукова література, а саме:
– Лирика древней Эллады в переводах русских поэтов. Из серии „Античная литература”,1935.
– Родина счастливых. Сборник стихов, посвященных выборам в Верховный Совет СРСР,1937.
– Серия книг, посвященных светилам медицины Коху, Вирхову, Парацельсу,1935.
– Путеводитель по ленинградскому зоологическому саду,1935.
– Пастернак Борис. Лейтенант Шмидт. 1905., 1937.
– Григорьев Гр. Академик М.А.Павлов, 1935.
– Лесников М. Бессемер.1934 та інші.
До свого 50-річчя (1940 р.) технікум підійшов із гідними показниками. На цей час у ньому навчалось 320 учнів. А бібліотека нараховувала 60 тисяч примірників книг.
Улітку 1941 року технікум (частково) був евакуйований у місто Сизрань, а через 11 днів після від’їзду місто Конотоп було зайнято німцями.
6 вересня 1943 року Конотоп був звільнений від німецьких загарбників. А ті, хто повернулися з евакуації, побачили рідне місто в руїнах. Сумний вигляд мав і технікум. Було пограбовано устаткування 16–ти кабінетів та лабораторій, розкрадені верстати та інструменти, знищена 60-ти тисячна бібліотека з підручниками, технічною й художньою літературою.
Після закінчення війни все треба було починати спочатку. І в переліку нових задач технікуму третім пунктом було: „…значно поповнити бібліотеку підручниками, довідковим матеріалом і художньою літературою”. Незважаючи на повоєнні складності в країні, у людей не зникло бажання читати і вчитися. Завдяки тому, що почала видаватися дешева література на дешевому папері, бібліотека технікуму стала активно поповнюватися підручниками та різноманітною літературою. У бібліотеці збереглися книги, видані у 1946, 1947, 1948 роках.
1 вересня 1974 року технікум переїхав у нове приміщення по вул. Садовій. І бібліотека зайняла майже усе ліве крило першого поверху. Абонемент розмістився у двох’ярусному сховищі, а для індивідуальної роботи читачам була надана світла та простора читацька зала. У 1997 році в результаті об’єднання з електромеханічним технікумом бібліотека поповнилася 14-ми тисячами примірників книг. А технікум став політехнічним. З ініціативи виконкому міської ради, ректорату Сумського державного університету у 2001 році було створено Конотопський інститут Сум ДУ.
Підвищення рівня учбового закладу та збільшення кількості читачів потребує від колективу бібліотеки особливої відповідальності й професіоналізму. Поповнення фонду бібліотеки здійснюється завдяки співпраці з такими видавництвами, як: „Знання”, ”Кондор”, ”Університетська книга”, ”Слово”, „Карт-бланш”, „Академія”, „ЦУЛ”, „Техніка”, „Книжкова палата” та інші. Це дає можливість поповнювати фонд найновішими підручниками та іншою сучасною літературою. Бібліотека не змогла б успішно працювати, зберігати свій фонд і розвиватися, якби цій справі не віддавали свої серця і душі співробітники бібліотеки.
З післявоєнних років і до 1973 року працювала завідувачем бібліотекою віддана своїй справі, добра, порядна людина – Ярмашова Надія Миколаївна. Багато років віддав нашій бібліотеці і Бойко Валентин Олександрович. Це був високоосвічений інтелігентний та люблячий поезію чоловік. Вже більше тридцяти років керує бібліотекою відмінний спеціаліст – Чернякова Світлана Герасимівна, а поруч перетворюють бібліотеку в інформаційний центр ще 5 досвідчених фахівців – майстрів своєї справи. На початок 2005 року фонд бібліотеки складає біля 100000 примірників, обслуговується 2500 читачів. Кожен місяць бібліотеку відвідують 7000 чоловік. Книговидавання щомісяця складає біля 22 тисяч примірників.
