Свято масляної

А Масляна іде, красне сонечко веде…

Масляна – це свято, яке пройшло до нас із сивої давнини. Це наш спадок від язичницьких часів, але збереглося й прижилося в нашого народу й після прийняття християнства.

Свято масляної

Масляна – це проводи зими й очікування тепла, весняного сонця. 26 лютого в центрі Конотопа відбувся міський захід, присвячений святкуванню Масляної.
Мокрий сніг під ногами не зупинив нікого – все місто було на святі. Люди веселилися, співали, танцювали.
У міському парку розвернулося справжнє гуляння. Навколо обрядового стовпа зібрався натовп. Сміливці випробовували себе на міцність, намагаючись залізти на самий верх, і зірвати хоча б який-небудь приз. А це було дуже важко, стовп був холодний та слизький.
Уздовж алей тягнулися ряди палаток, із найрізноманітнішим асортиментом – від вишитої сорочки до вареників із сметаною. Доречі вареники були напрочуд смачними. Найрізноманітніші начинки й форми – навіть ситий спокусився б, покуштувати хоч маленький шматочок. А ще були млинці – символ весняного сонця і тепла. Вони були, як завжди, незамінним атрибутом Масляної.

Свято масляної

Білий кінь, запряжений у санчата катав парком малечу, які ніби горобці слухняно сиділи на возі. Білогривий останній раз міг прокатати перед настанням весни.
Уся Масляна – неймовірне дійство, яке кожному її учаснику запам’ятається на весь рік.
Високо над деревами клубився чорний димок – це догорало солом’яне опудало зимової богині Морени. Її попіл розвіявся за вітром, тож як і зима, уже зовсім скоро здасть свої позиції й поступиться місцем весні. Люди проводили зиму, вони втомилися від снігу й морозу. Усі в очікуванні теплого сонечка, яке, наче золотистий млинець, скоро високо підніметься над небосхилом, і перетворить на потічки води залишки зимового панування.
Розпочався відлік часу до початку весни.
Масляна відбулася – весна розпочалася!

Фесенко А., Давиденко А.
ЖТ – 11к